Вепсян Викий
Advertisement


150px-Flag of Karelia svg 125px-Coat of Arms of Republic of Karelia svg
Каръялан Тазовалдкундан флаг

Каръялан Тазовалдкундан знам знам

RussiaKarelia2007-07
Пялидн Петроской
Пинд

- Ӱхтэс

- Ведэн пинд (%).

20-нзь

172 400 км² 14,7

Эляjидэн лугу

- Кайк

- Плотность

67-нзь

ӱмбри 690 653 мест (2008)

ӱмбри 4,0 мест/км²

Федерациян агj Лодэхлинэ
Экономикан раён Похъёйнэ
Валдкундан келид венякель (рахвахалинэ келед ома каръялан, суомен да вепсян келед)
Тазовалдкундан пямезь Андрей Нелидов
Кяскусэндаян тобмусэн пямезь Николай Лёвин
Гимн Kotimaamme Karjala!
Автон код 10
Веняман айгвёд MSK

Каръял, Каръялан Тазовалдкунд (венякелел: Республика Карелия, каръялан келел: Karjalan tašavalta, ливвинкаръялан келел: Karjalan tazavaldu, суомен келел: Karjalan tasavalta) ом Венялайжен Федерациян субъект, Лодэхижес федералижес ӱмбрикос. Каръялан Тазовалдкундан ома рёўнад Мурманскан агъянке похъёйжел, Суоменманке пяйвласкмал, Архангельскан агъянке пяйвноўзмал, Ленинградан агъянке да Вологдан агъянке сувел. Каръялан Тазовалдкундан пялидн да кайкиш суремб лидн ом Петроской. Эляjидэн лугу ом 645 200 мест (2010 водэл). Пинд ом 172 400 нэлликкилометрад.

Географий[]

Тазовалдкунд сиядасэ Похъёйжес Европас, Веняман лодэхлижес палас, Ваўгедмерен рандал. Каръялас ом 27 000 ёгед. Каръялан кайкиш сурембад ёгед ома Водл (149 км), Кемь (191 км), Онд (197 км), Чирка-Кемь (221 км), Шуй (194 км), Сун (280 км) Кивачун коськенке. Каръялас ом мугажо 60 000 Копия Я с двумя акутами (2)рвед, Ӓнинэ да ЛадогъКопия Я с двумя акутами (2)рв ома Европан кайкиш сурембад Копия Я с двумя акутами (2)рвед пиндан мёдхе. Тазовалдкундан рельеф ом куказтазангишт, кудамб пяйвласкмал ваехтуб Пяйвласкмкаръялайжекс ӱлюсэкс. Каръялан похъёйжел ом Маансэлкян ӱлюз, кудамбал сиядасэ Каръялан кайкиш корктамб мяги — Нуорунэн (557 м). Конз Копия Я с двумя акутами (2)жом ом тагенус похъёйжелэ, сэ ом луяс ваехтану Каръялан рельефад — тяс нюгюдь ом Копия Я с двумя акутами (2)рвидэн катлюсид, моренижид сэльгид. Каръялас ом 175 лёўдмижсияд, кудамбиш ом 24 тарбхайжидэн кайватэсидэн эрикад. Садас активижикш слюдад, пёўдшпатад. кварцад, саўвондматериалойд (гранитад, мраморад, диабазад, Шокшун бабармкварцитад), раўдрудад. Тяс ом кулдад, хобедад, диамантойд, харвинайжмайжид металлойд. Геологад лёўзиба мугажо уранрудойдэн, титанан, ванадиян да молибдэнан лёўдмижсияд.

Климат ом вен паксуйдэн садэгидэнке, и сэ ваехтасэ Каръялан территориял мерижеспяй континенталижекс. Тальв ом лумеказ, райниж, тобjималаз илма вягекахита пакайжита. Кеза ом люхюдайгайнэ да райниж (похъёйжиш раёнойш), сурен садэгидэн лугумяранке. Эскай кезакус тазовалдкундас эрасти олэскелэб халад. Ряк олэскелэб харвас, кахтэл вай коўмел недалил сувираёнойш. Кесклямуз вилукул ом -8.0°C, а хейнкул +16.4°C. Кескнепсуз — ӱмбри 80%. Садэгидэн вознэ лугумяр ом 500 – 700 мм.

Флор да фаун[]

Каръялан фаун да флор ома историжикш норед, нэд ома формируйнус Копия Я с двумя акутами (2)айган Копия Я с двумя акутами (2)льгхе. Тазовалдкундан территориял эляб 63 иметайживатойдэн, 285 линдуйдэн, 5 мауююjидэн эрикад. Каръялан ёгиш войб нягиштада европалайжен да канадалайжен маяган пезад. Канадалайнэ маяг, ондатр да америкалайнэ хяхк ома Похъёйжамерикан фаунан акклиматизируйдуйд эзитаяд, а енотанвуйттэ койр ом Эндахайжен пяйвноўзман фаунан акклиматизируйдуйд эзитал. Водэспяй 1960 тодас мецсигойд да косулид. Войб вастата кондjид, ильбесид, Копия Я с двумя акутами (2)нишид, мягрид, ребойд да хяндикахид. Кевядэл ом ӓй гаведид: сяськид, чопъяйжид, кягентяид, кярбхайжид.

Тазовалдкундан флорас ом энамба кавагьмецойд, похъёжполэл — педаjижид мецойд, сувел — педаjижид да кушшид мецойд. Каръялан мецойдэн пялэхтэзсугуд ома койв, хаб да райд. Каръял ом мугажо маръёйдэн ма: синня каздас бол, ёникайнэ, гарбол, бабарм, мурикайнэ, чигичайнэ, сестрикайнэ да мустикайнэ.

Демографий[]

2010 водэн Веняляйжен Федерациян рахваханлугемижен андмусидэн мёдхе Каръялас эляб 645 205 риституд (нецхе риндатадэн, 2002 водэн рахваханлугемижен андмусидэн мёдхе эляjидэн лугу оли 716 281 эляjид). Эляjидэн касктихедуз ом 3,81 рист.км². Эляjидэн лугун вяхендамижен пясю ом экономикан хондон ситуациян тяхт 1990-йл возил. Энамб Каръялан эляjидэн коўмандэст эляб кайкиш сурембас лиднас да тазовалдкундан пялиднас Петроскойш. Лиднанэляjид (риституйд, кудамбад элядас 13 лиднойш да 11 лидналижен типан жилойш) Каръялас ом 78 процентад.

Энамб 75% Каръялан эляjид — веняникад, 9,2% — каръялайжед, 5,3% — украиналайжед, 2,7% — ваўгедвенялайжед, 2% — суомалайжед да 0,7% — вепсляйжед. Веняникад, каръялайжед, украиналайжед, ваўгедвенялайжед да вепсляйжед — ортодоксижен юмаланкодикундан ускояд, суомалайжед — лютеранижен юмаланкодикундан ускояд.

Административиж-территориалинэ яганд[]

Каръялан Тазовалдкунд ягасэ 16 муниципалижихе раёнойхе (сидя кескен 3 рахвахалижед раёнад) да 2 лиднӱмбрикойхе. 2006 водэлпяй муниципалижен реформан тагуйчи раёнад ягудас 24 лиднкундойхе (венякелел: городские поселения) да 86 кюлякундойхе (венякелел: сельские поселения, сидя кескен 3 вепсян кюлякундад). Водэлпяй 1994 (водхесай 2005, муниципалижхе административижхе реформхасай) Ӓнижрёўнан (Ӓнижрандан) раёнан сувиполь оли мюлютадуд Вепсян рахвахалижхе волостьхе.

Админ. ӱхтник Админ. кескуз Пинд(км²) Эляjидэн лугу 350px-Karelija numbered
1 Беломорскан раён Беломорск 12930 21065
2 Калевалан рахвахалинэ раён Калевала 13030 9470
3 Кемин раён Кемь 7950 18604
4 Кондопоган раён Кондопог 5940 41827
5 Лахдэнпохъян раён Лахдэнпохj 2180 15273
6 Лоўхин раён Лоўхи 22710 16746
7 Медвежъегорскан раён Медвежъегорск 13730 34172
8 Муезерскиян раён Муезерский 18180 14613
9 Олонецан рахвахалинэ раён Олонец 3920 24962
10 Питькрандан раён Питькранд 2270 21931
12 Пряжан рахвахалинэ раён Пряж 6430 16882
13 Пудожан раён Пудож 12660 24614
14 Сегежан раён Сегеж 10640 45963
16 Со

Копия Я с двумя акутами (2)рвен раён

Со

Копия Я с двумя акутами (2)рв

13580 21117
15 Сортавалан раён Сортавал 2190 32885
11

Ӓнижрёўнан раён

Петроской 4600 23246
I Петроскойн лиднӱмбрик Петроской 135 270601
II Костамукшан лиднӱмбрик Костамукш 4046 30241


Ирдкоскетусэд[]

Advertisement